Клиновидний дефект — це некаріозне ураження, що виникає на твердих тканинах зубів та характеризується утворенням в області шийки зуба дефекту клиноподібної форми. Пораження зубів клиновидним дефектом частіше відбувається у людей середнього та похилого віку.
Клиновидний дефект цікавий з точки зору медицини тим, що так досі і не з’ясована однозначна причина його виникнення.
Клиновидний дефект має У-подібний вигляд, який виникає на зовнішній поверхні передніх зубів. Він завжди проявляється біля шийки зуба, та уражує симетричні групи зубів.
Якщо присутній даний вид дефекту, то процедура професійна чистка зубів відбувається особливо болісно, оскільки зуби мають підвищену чутливість. На даний момент існує три варіанти теорій виникнення клиновидного дефекту.
1. Ерозивна теорія — коли причиною клиновидного дефекту є утворення кислого середовища в порожнині рота при надмірному вживанні цитрусових, газованих мінеральних вод і т.д.
2. Абразивна теорія — присутність регулярного механічного навантаження на зубну емаль, наприклад, користування дуже жорсткою зубною щіткою.
3. Теорія навантаження — нерівномірне навантаження на різні групи зубів при порушенні прикусу.
Отже, як же боротися з клиновидним дефектом зубів? Насамперед, потрібно вчасно виявити наявність патології і звернутися до стоматолога за лікуванням, щоб уникнути необхідність установки коронок. Для лікування лікар може призначити виправлення прикусу, лікарські препарати, що відновлюють мінеральний склад зубної емалі, зубні пасти, що знижують надмірну чутливість зубів.
Також може бути призначено пломбування клиновидних дефектів, однак пломба не стане панацеєю від дефекту, вона лише буде запобігати розвитку карієсу на тлі патології. Якщо клиновидний дефект яскраво виражений, необхідна установка вінірів. Правильна програма лікування залежить від своєчасної явки хворого до лікаря-стоматолога.
