Успішна установка зубних імплантів bio3 становить 98-99%, це означає, що одиниці імплантів можуть не прижитися з яких-небудь причин. Якщо пацієнт фізично здоровий, позбавлений шкідливих звичок, щоденна гігієна порожнини рота у нього в нормі, то потрапити в зону ризику непріживлюваності дуже і дуже непросто.
Якщо мова йде про проблеми з приживлюваністю у віддалений від етапу імплантації період, в такому випадку йдеться про окреме захворювання — періімплантіт. Періімплантіт пов’язаний із запаленням оточуючих імплант тканин з поступовим зменшенням їх об’єму і зниженням щільності до імплантату.
Періімплантіт є найбільш серйозним ускладненням після імплантації зубів. Перші симптоми — біль і почервоніння ясен, поява набряку. Потім може утворитися кишеня між м’якими тканинами та імплантом, утворення гною і навіть кровотеча.
Головною причиною, що викликає періімплантіт є бактеріальна інфекція, що потрапила всередину лунки під час або після операції. Навіть дотримуючись усіх правил антисептики, якщо у пацієнта дуже знижений імунітет, інфекція все одно може поширитися і викликати запалення. Щоб уникнути цього, імплантація bio3 передбачає ретельну діагностику хворого перед операцією.
Також періімплантіт може бути спровокований поганою гігієною порожнини рота, випадковим пошкодженням імпланта, утворенням гематоми та інш.
Періімплантіт лікується хірургічним втручанням, шляхом видалення вогнища інфекції. Потім слідує курс фізіотерапії, прийом антибіотиків та інші методи санації.
Але всього цього можна уникнути, що і робить зубну імплантцію bio3 самою гарантованою. Найвища якість імплантів bio3, професіоналізм стоматолога і відповідальність пацієнта — ось три основнх і нескладних умови для успішної приживлюваності.