Стоматологічні штифти — це стрижні, які служать для зміцнення зруйнованого зуба і фіксуються в кореневих каналах зуба. За своєю структурою штифти є штучною сполучною ланкою, яка з’єднує коронку з внутрішньою частиною зуба.
Установка штифтів деколи є єдиним способом відновлення зуба, але тільки в тому випадку, якщо зуб хоч і знаходиться в повністю зруйнованому стані, але його корінь зберігся.
Штифти бувають декількох видів. За фіксацією штифти діляться на активні і пасивні. Активні виготовляються з різьбленням, завдяки якому їх можна угвинчувати всередину каналу з цементуючим складом. Відрізняються підвищеною надійністю. Пасивні штифти (анкерні) також закріплюються в корені зуба, але за допомогою цементу.
Для використання штифтів зуб взагалі може бути відсутнім над яснами повністю, головне — наявність кореня.
Анкерні штифти підрозділяються на металеві та неметалеві. Вони дуже універсальні у використанні, придатні для роботи із зубними коренями будь-якого виду. Анкерні кореневі штифти за способом фіксації бувають блокуючі, напівактивні й активні.
Неметалеві стоматологічні штифти використовуються для реставрації зубів на високохудожньому рівні та при установці цільнокерамічної зубної коронки. Відрізняються светопроводимістю.
Металеві штифти (парапульпарні) виробляються з золота, міді, нержавіючої сталі, латуні, титану, з позолотою, із сплавів. Титановий штифт вважається найміцнішим.
Штифт якого виду встановити, визначає стоматолог. Все залежить від ступеня зруйнованості зуба, глибини установки, вибору штифтового матеріалу, віку пацієнта, його індивідуальних особливостей та інш.
